Вимоги до наукової статті,
що подається для опублікування у журналі
“Вісник Національної академії прокуратури України”
(мова видання: українська, англійська)

1. Вимоги до змісту

1.1. Відповідність статті тематиці журналу.

1.2. Науковий стиль викладу (точність, логічність, лаконічність, зрозумілість, зв’язність, цілісність, завершеність) матеріалу та його високий науковий рівень.

    1.3. Наукова стаття має містити такі структурні елементи:

  • а) постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями (необхідно розкрити сутність і стан наукової проблеми у загальному вигляді, її теоретичну та (або) практичну значущість, зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; обґрунтувати актуальність дослідження та його важливість для подальшого розвитку відповідної галузі права (теорії або практики));
  • б) аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання порушеної проблеми та на які спирається автор, виокремлення не вирішених раніше аспектів загальної проблеми, яким присвячено статтю (стисло, критично та у певній логічній послідовності необхідно проаналізувати основні положення останніх досліджень і публікацій, що безпосередньо стосуються порушеної проблеми, виокремити не вирішені раніше аспекти загальної проблеми, яким присвячено статтю);
  • в) мета дослідження (необхідно висловити основну ідею публікації, яка має суттєво відрізнятися від сучасних уявлень про проблему, доповнювати чи поглиблювати уже відомі підходи; звернути увагу на введення до наукового обігу нових наукових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення вже відомих раніше, проте недостатньо вивчених. Мета дослідження має випливати з постановки проблеми й аналізу останніх досліджень і публікацій. У меті має бути чітко визначено кінцевий науковий результат, вказано шляхи його досягнення (із використанням яких, зокрема, наукових гіпотез, ідей, явищ, законів) та передумови, що спонукали до дослідження);
  • г) виклад матеріалу дослідження та його основні результати (необхідно висвітлити: основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, використані наукові факти, виявлені закономірності, зв’язки, тенденції, методику одержання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора у досягнення кінцевого наукового результату і реалізацію висновків);
  • ґ) висновки (найбільш важливі результати дослідження, які містять наукову новизну і мають теоретичне та (або) практичне значення) (висновки повинні передбачати синтез накопиченої в основній частині наукової інформації, тобто послідовний, чіткий, логічний виклад одержаних автором особисто відповідно до поставленої мети найбільш важливих результатів дослідження, що містять наукову новизну і мають теоретичне та (або) практичне значення).

1.4. Наукову новизну результатів дослідження характеризують такі ознаки: раціональність, обґрунтованість, достовірність, логічна несуперечливість, відповідність основоположним принципам науки.

2. Вимоги до обсягу

2.1. Загальний обсяг наукової статті (відомості про автора, назва, анотація українською мовою, ключові слова українською мовою, текст, підрядкові бібліографічні посилання, references (список використаних джерел)) має бути не більше 15 сторінок.

2.2. Загальний обсяг рецензії не повинен перевищувати 5 сторінок. Необхідно обов’язково надіслати примірник монографії, підручника, навчального посібника чи іншого видання, що рецензується.

3. Вимоги до оформлення

3.1. Виконання українською або англійською мовою.

3.2. Текст наукової статті має бути надруковано у текстовому редакторі MS Word (із розширенням *.doc); формат паперу: А4 (21×29,7 см); орієнтація сторінок: книжкова із вирівнюванням по ширині з відступом від лівого краю – 1,25 см; поля: верхнє, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см; шрифт: Times New Roman (розмір шрифту – 14 рt); міжрядковий інтервал – 1,5. У тексті не повинно бути переносів і макросів.

3.3. У науковій статті інформацію необхідно подавати у наведеній нижче послідовності.

3.3.1. Інформацію про автора (співавторів) статті необхідно зазначати з вирівнюванням по центру (ім’я та прізвище українською мовою, науковий ступінь, вчене звання, відомості про обрання членом Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, почесне звання, посада, місце роботи, населений пункт, країна, адреса електронної пошти). В одній науковій статті припустимо, як правило, два співавтори.

3.3.2. Шифр за Універсальною десятковою класифікацією (УДК) слід зазначати з вирівнюванням по правому краю (скорочені таблиці УДК українською мовою розміщено на веб-сайті УДК).

3.3.3. Назву статті потрібно подавати великими літерами з вирівнюванням по центру, без скорочень, зокрема абревіатур. Назва статті повинна відображати зміст дослідження та відповідати його меті, науковим результатам і висновкам.

3.3.4. Необхідно підготувати анотацію українською мовою (кількість знаків у ній визначається змістом наукової статті (науковою цінністю та (або) практичним значенням її положень). Обсяг анотації має становити 2–3 тис. знаків разом із ключовими словами (4–8 слів). Анотація повинна містити такі структурні частини:

  • а) постановка проблеми;
  • б) мета статті;
  • в) методи дослідження (зазначають лише в тому випадку, якщо вони містять новизну і становлять інтерес з огляду на предмет дослідження у статті);
  • г) основні результати дослідження;
  • ґ) висновки. Кожну структурну частину анотації слід починати з абзацу. Назви структурних частин анотації, крім мети статті, не зазначають. Сукупність ключових слів повинна відповідати основному змісту, відображати тематику дослідження і забезпечувати його тематичний пошук. Ключові слова потрібно подавати у називному відмінку через крапку з комою. Анотацію разом із ключовими словами необхідно друкувати шрифтом Times New Roman (розмір шрифту – 12 рt), міжрядковий інтервал – 1.

3.3.5. Викладати текст статті потрібно із дотриманням вимог до змісту.

3.4. У тексті статті мають бути дотримані загальні правила цитування й посилання на використані джерела і вимоги Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання” і міжнародного стилю цитування та посилання в наукових роботах OSCOLA, що застосовується у юриспруденції, а саме:

  • а) текст цитати всередині речення (розміром до трьох рядків тексту) потрібно починати й закінчувати одинарними лапками та наводити у тій граматичній формі, у якій його надано у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Знак виноски необхідно ставити після відповідної пунктуації в кінці цитати чи безпосередньо після слова (фрази), до якого (якої) він належить. Якщо слово (фразу), якого (якої) стосується знак виноски, зазначено у дужках, знак виноски слід розмістити перед дужкою, що закриває таке слово чи фразу;
  • б) блокову цитату (складається з чотирьох і більше рядків тексту) потрібно подавати з нового рядка, із абзацним відступом для всієї цитати та без лапок. Перед блоковою цитатою та після неї слід робити один рядок відступу;
  • в) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування потрібно здійснювати коректно та позначати трьома крапками, які слід розмістити у відповідному місці цитати (на початку, в середині, у кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то його не зберігають;
  • г) кожну цитату обов’язково потрібно супроводжувати посиланням на джерело, бібліографічний опис якого має бути оформлений залежно від його виду (первинне чи вторинне джерело) згідно з Національним стандартом України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання” або міжнародним стилем OSCOLA;
  • ґ) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) необхідно бути гранично точним у трактуванні, коректним щодо оцінювання їх результатів та наводити відповідні посилання на джерела. Непряму цитату не треба брати у лапки. Знак виноски потрібно ставити після відповідної пунктуації в кінці непрямої цитати чи безпосередньо після слова (фрази), до якого (якої) він належить. Якщо слово (фраза), якого (якої) стосується знак виноски, зазначено у дужках, знак виноски слід розмістити перед дужкою, що закриває таке слово чи фразу;
  • д) якщо автор статті, наводячи цитату, виділяє у ній деякі слова, потрібно зробити спеціальне застереження, тобто після тексту, що пояснює виділення, поставити крапку, потім тире і вказати ініціали автора статті курсивом, а весь текст застереження взяти в круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив мій. – С.Б.); (підкреслено мною. – С.Б.); (розрядка моя. – С.Б.).

3.5. Ключову термінологію та основні положення статті виділяють (за потреби) курсивом.

3.6. У тексті статті можна подати ілюстрації (таблиці, діаграми, графіки, схеми, формули). Назви ілюстрацій потрібно розміщувати після їх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють поясненнями (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією має складатися з чотирьох основних елементів: найменування графічного сюжету, що позначають скороченим словом “Рис.”; порядкового номера ілюстрації, який вказують без знака номера арабськими цифрами; тематичного заголовка ілюстрації, що містить текст зі стислою характеристикою зображення; експлікації, яку побудовано так: деталі сюжету позначено цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Експлікація не замінює загального заголовка, а лише пояснює сюжет. У тому місці в тексті, де викладено тему, пов’язану з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, потрібно розмістити посилання у виді вислову в круглих дужках “(рис. 1)” чи звороту на кшталт: “…як убачається з рис. 1” або “…як показано на рис. 1”.

Ілюстрації потрібно оформити окремими файлами у форматах Adobe PhotoShop (PSD), tiff, ai, pdf, eps належної якості. Роздільна здатність має бути не менша ніж 300 dpi, а розмір зображення – не менший ніж 1060×1410 pixel.

Неприпустимо застосовувати перефотографування або сканування ілюстрацій із друкованих джерел. У векторних форматах текст необхідно переводити у криві або додавати шрифти.

Під час підготовки таблиць потрібно враховувати, що за змістом їх поділяють на аналітичні та неаналітичні. Аналітичні таблиці – це результат обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць необхідно робити узагальнення про нове (виведене) знання, яке зазначають у тексті словами, зокрема: “із таблиці убачається, що…” До неаналітичних таблиць переважно вміщують необроблені статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей. Кожна таблиця повинна мати порядковий номер і тематичний заголовок, які необхідно розмістити над нею і друкувати симетрично до тексту. Тематичний заголовок і слово “Таблиця” слід друкувати з великої літери. Таблиці необхідно виконувати у форматі MS Word (rtf або doc).

Діаграми та графіки мають бути зроблені за допомогою векторних редакторів Adobe Illustrator, Corel Draw або MS Excel. Схеми мають бути оформлені у векторному форматі (cdr, eps, pdf, ai).

Формули потрібно виконувати з використанням редактора формул MS Equation 3.0, Math Type.

Діаграми, графіки, схеми, формули не варто розміщувати в окремій рамці або поверх тексту та застосовувати обтікання.

3.7. У тексті статті необхідно використовувати підрядкові бібліографічні посилання. Підрядкові бібліографічні посилання потрібно розміщувати як примітку в нижній частині сторінки (смуги набору), відмежовуючи від основного тексту горизонтальною рискою. Підрядкові бібліографічні посилання необхідно пов’язувати з текстом документа за допомогою знаків виноски, які слід подавати на верхній лінії шрифту після відповідного фрагмента в тексті (наприклад: Текст1) та перед підрядковим посиланням (наприклад: 1Посилання). Під час нумерування підрядкових бібліографічних посилань потрібно застосовувати наскрізне нумерування в межах усієї статті (арабськими цифрами). Підрядкові бібліографічні посилання повинні бути надруковані у текстовому редакторі MS Word з вирівнюванням по ширині; шрифт: Times New Roman (розмір шрифту – 10 рt); міжрядковий інтервал – 1,0.

Підрядкові бібліографічні посилання необхідно оформити з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання” і міжнародного стилю цитування та посилання в наукових роботах OSCOLA, що застосовується у юриспруденції.

Стиль OSCOLA передбачає поділ усіх використаних у статті джерел на первинні (нормативно-правові акти, статути, справи) та вторинні (книжки, частини книжок, багатотомні видання, статті з журналів (друкованих, електронних) і газет (друкованих, електронних), дисертації, матеріали конференцій (семінарів, симпозіумів, з’їздів, круглих столів тощо), веб-сайти, блоги).

Первинні джерела оформлюють згідно із Національним стандартом України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація.

Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”, а вторинні джерела – з використанням міжнародного стилю OSCOLA.

Із правилами складання та подання у статті бібліографічних посилань згідно зі стилем OSCOLA можна ознайомитися у Стандарті Оксфордського університету для цитування юридичних документів (OSCOLA) (четверте видання) і Методичних рекомендаціях “Міжнародні стилі цитування та посилання в наукових роботах”. Для складання бібліографічних посилань відповідно до стилю OSCOLA можна скористатися електронним бібліографічним менеджером.

3.8. References необхідно розміщувати після тексту статті. У ньому передбачено поділ на такі частини:

  • а) список первинних джерел, що має назву “List of legal documents” (“Перелік юридичних документів”). Первинні джерела поділяють на секції: legislation (законодавство), statutes (статути), cases (справи). Всі позиції потрібно розташувати в алфавітному порядку за назвою в кожній секції. Первинні джерела необхідно складати згідно з Національним стандартом України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”;
  • б) список вторинних джерел, що має назву “Bibliography” (“Бібліографія”). Вторинні джерела поділяють на секції: книжки, частини книжок, багатотомні видання, статті з журналів (друкованих, електронних) і газет (друкованих, електронних), дисертації, матеріали конференцій (семінарів, симпозіумів, з’їздів, круглих столів тощо), веб-сайти, блоги. Всі позиції потрібно розташовувати в алфавітному порядку за прізвищем автора у кожній секції. Видання без автора повинні бути зазначені в алфавітному порядку за назвою. Вторинні джерела потрібно складати із використанням стилю OSCOLA. Назви кириличних джерел, прізвища й імена авторів (укладачів, відповідальних та (або) наукових редакторів), власні назви журналів, назви конференцій (семінарів, симпозіумів, з’їздів, круглих столів тощо) і видавництв потрібно транслітерувати латинськими літерами.

Далі у квадратних дужках необхідно розмістити переклад англійською мовою назви: монографії або іншого виду видання, наукової статті, тез наукової доповіді (повідомлення), а також назви: конференції, семінару, симпозіуму, з’їзду, круглого столу тощо.

Після кожної позиції необхідно в дужках вказати мову оригіналу джерела, наприклад – in Ukrainian або in English.

Транслітерацію потрібно здійснювати залежно від мови оригіналу джерела: для української мови застосовувати офіційну транслітерацію, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 55; для російської мови застосовувати транслітерацію згідно з вимогами наказу ФМС Росії від 3 лютого 2010 року № 26. Онлайн-сервіси для транслітерації: україномовних джерел – публічна система транслітерації українського алфавіту латиницею “УКРЛІТ.ORG”; російськомовних джерел – “ТРАНСЛИТ.CC”.

Іноземні джерела залишаються без змін. Їх треба розміщувати перед транслітерованими і перекладеними кириличними. Якщо в бібліографічному описі кілька робіт одного автора, редактора або упорядника розташовано поспіль, у наступних після першого описах застосовується подвійне тире (– –), яке замінює ім’я. Записи потрібно розташовувати в хронологічному порядку (починаючи з найдавнішого), а якщо збігаються роки видання – в алфавітному порядку за назвою.

Обов’язково потрібно вказувати міжнародний цифровий ідентифікатор DOI (digital object identifier) для всіх процитованих джерел, для яких вони існують. References необхідно друкувати в текстовому редакторі MS Word з вирівнюванням по ширині; шрифт: Times New Roman (розмір шрифту – 12 рt); міжрядковий інтервал – 1,0.

4. Вимоги до подання

4.1. Для опублікування наукової статті, яка раніше не була опублікована (розміщена) в інших друкованих (електронних) виданнях, на адресу електронної пошти журналу (visnyk.napu@ukr.net) необхідно надіслати її електронну версію (назва файлу має містити прізвище (прізвища) автора (співавторів) і дату направлення з поміткою “стаття”) разом із ілюстраціями (за наявності), оформленими окремими файлами у відповідних форматах (див. підпункт 3.6.) (назви файлів мають містити прізвище (прізвища) автора (співавторів) і дату направлення з поміткою “ілюстрація”).

4.2. Автору (співавторам) необхідно надати довідку про себе (назва файлу має містити прізвище (прізвища) автора (співавторів) і дату направлення з поміткою “довідка”).

4.3. Автору (співавторам) необхідно оплатити послугу з розміщення статті в журналі (таку послугу не оплачують працівники НАПУ та діючі прокурори). Оплату потрібно здійснити за відповідною формою. У призначенні платежу обов’язково треба зазначити прізвище, ім’я, по батькові та назву публікації.

4.4. Надіславши наукову статтю та інші матеріали, передбачені у пп. 4.1–4.3 Вимог до наукової статті, що подається для опублікування в журналі “Вісник Національної академії прокуратури України”, автор (співавтори) повністю та беззастережно приймає (приймають) умови Ліцензійного договору на використання твору.

Автор (співавтори) несе (несуть) відповідальність за достовірність викладеного матеріалу, належність останнього йому (їм) особисто та якість перекладу цитат з іншомовних джерел.

Матеріали, надані з порушенням зазначених вимог, не публікують і не повертають автору (співавторам).

Редакційна колегія має право рецензувати (подвійне сліпе рецензування), скорочувати та відхиляти статті.

Щиро сподіваємося на плідну співпрацю!